Феодальна роздробленість підготовка до його презентації. Презентація "феодальна роздробленість". Приймати важливі рішення

Слайд 1

Початок роздробленості Русі

Слайд 2

Слайд 3

XII століття стало рубіжним між Київською Руссю, в якій розквітала культура, удосконалювалися знаряддя праці, відмирав звичай кровної помсти, та Руссю питомою, що розкололася на десятки та сотні князівств та земель

Слайд 4

Слайд 5

Онук Ярослава Мудрого Володимир Мономах, запрошений на київський престол, докладав неймовірних зусиль, щоб стримати Русь від розвалу. Він закликав родичів до миру і злагоди, був ініціатором з'їздів князів: 1097 р.- з'їзд у Любечі: «кож нехай тримає свою отчину», 1103 р.- з'їзд у м. Долобську (об'єднання зусиль князів у боротьбі проти половців). Під його владою були знову об'єднані до трьох чвертей російських земель, припинив князівські усобиці, убезпечив Русь від набігів кочівників. При ньому створено «Статут Мономаха»

Слайд 6

Утримати великокнязівську владу було непросто, оскільки: ▪ представники великокнязівського роду боролися між собою за престол у Києві (влада передавалася не від батька до сина, а від старшого брата до молодшого); ▪ слабкі економічні зв'язки між землями через панування натурального господарства послаблювали залежність удільного князя або боярина від великого князя; ▪ вотчинники-бояри, осіли на своїх землях, розбагатіли, перестали кланятися князю київському; ▪ князі боролися не за захоплення влади у всій країні, а за розширення меж свого князівства; ▪ втратив своє значення шлях «з варяг у греки»; ▪ залишалася загроза з боку половців.

Слайд 7

Мстислав Великий
1132 р. помер останній могутній великий князь київський Мстислав, син Володимира Мономаха. У тому році один із літописців записав: «…роздрасся вся Російська земля», тобто розпалася на частини. Почався період роздробленості. Саме в 30-40-ті роки. XII ст. Київ безповоротно втратив контроль над Ростово-Суздальською землею, де правив Юрій Долгорукий, над Новгородом та Смоленськом, боярство яких саме почало підбирати собі князів. У Галицько-Волинському князівстві в середині XII ст. боярство почало боротьбу влади. Новим сильним противником стає Володимиро-Суздальське князівство.

Слайд 8

Син Володимира Мономаха- Юрій успадкував після смерті батька землі Північно-Східної Русі. Він прагнув розширення і процвітання свого краю. Столицею Північно-Східної Русі за Юрія став Суздаль. Це місто особливо виросло в роки його правління. Юрій був першим самостійним князем Ростово-Суздальської землі після розпаду Русі 1132 р.

Слайд 9

Юрій Долгорукий"
Юрій увійшов до історії під прізвиськом «Довгорукий», оскільки активно втручався у справи сусідів. Вступав у єдиноборство і з волзькими булгарами, і з новгородцями, і з князями південноруських земель, прагнучи захопити Київський престол. Саме з боротьбою Юрія за «старшинство» пов'язана перша літописна згадка про Москву (1147)

Слайд 10

Після тривалої боротьби Юрій опанував 1155 р. Києвом і сів на великокнязівський престол. Сини його отримали у спадок Вишгород (Андрій), Туров (Борис), Переяславль Російський (Гліб). Андрія не приваблювали ці землі, і цього ж року він таємно від батька покинув Вишгород і переїхав до Володимира. Залишаючи Вишгород, Андрій викрав із жіночого монастиря чудотворну ікону Божої Матері, яка пізніше стала на Русі як Богоматір Володимирська.

Слайд 11

Андрій Боголюбський
Ставши князем Ростово-Суздальської землі в обхід молодших братів, Андрій не дав їм наділів, і вони залишили князівство. За Андрія велике значення надавалося будівництву церков, зміцненню зв'язку світської та духовної влади. Андрій Боголюбський, зміцнюючи своє самовладдя, вів боротьбу з Києвом та Новгородом. Київ був узятий у 1169 р. і розорений військами Андрія та половецькими ордами.

Слайд 12

Захопивши Київський великокнязівський престол, Андрій залишився княжити у Володимирі, а київське князювання доручив своєму братові Глібу. Але втримати його він не зміг: кияни отруїли, посадженого Андрієм, князя Гліба.
Андрій Боголюбський проводив жорстку політику стосовно бояр у своєму князівстві. Наступаючи на їхні права та привілеї, він жорстоко розправлявся з непокірними, виганяв із князівства, позбавляв вотчин. Проти князя виникла змова, до якої були залучені його слуги-осетин Анбал, ключник Єфрем Мозевич. 29 червня 1174 р. змовники увірвалися в княжий будинок і зарубали князя. Після смерті Андрія розпочалася усобиця. Жителі Володимира запропонували на престол синів Юрія-Михайла та Всеволода.

Слайд 13

Всеволод «Велике Гніздо»
З 1176 по 1212 р. володимирським князем був молодший син Юрія Долгорукого - Всеволод, прозваний Великим Гніздом, оскільки мав 8 синів і 8 онуків, крім дочок. При ньому Володимиро-Суздальське князівство досягло найвищого розквіту. Він перший серед князів Північного Сходу прийняв титул великого князя. Всеволод жорстоко покарав бунтівних бояр. За нього була захоплена Рязань. Він втручався у справи Новгорода, його побоювалися у Києві. Після смерті Всеволода його сини розділили князівство на частини та вели усобиці.

Слайд 14

Роздробленість призвела до певних наслідків
Позитивні: Піднесення міст, розвиток ремесла та торгівлі; Формування апарату влади з урахуванням географічних особливостей; Складання традицій у культурі, літературі, архітектурі, громадській думці, усній народній творчості, образотворчому мистецтві
Негативні: Усобиці князів; Дроблення земель князівств; Ослаблення обороноздатності російських земель; Розпад зв'язків між російськими землями; зниження міжнародного престижу; Боротьба князів із боярством усередині князівств

Слайд 15

Відповідай на запитання тесту
1. Перша згадка про Москву пов'язана з князем: А Андрієм Боголюбським, Б Юрієм Долгоруким, У Симеоном Гордим. 2. Москва була заснована в: А 1174, Б 1127, У 1147, Г 1114 3. У 1097 зібрався загальноросійський княжий з'їзд. У якому місті він відбувся: А в Києві, Б у Володимирі Суздальському, В у Любечі, Р у Новгороді. 4. Що таке Боярська дума: А дорадчий орган за князя, Б судовий орган за князя, У так називався урядовий орган у Новгороді. 5. У XII-XIII ст. політичний центр Північно-Східної Русі перебував у: А Нижньому Новгороді, Б Москві, У Володимирі, Г Суздалі.

Феодальна роздробленість на Русі Феодальна роздробленість – закономірний етап розвитку людського суспільства Феодальна роздробленість характеризується Позитивне

• Зростання міст, ремесла та торгівлі
• Культурний та господарський розвиток окремих земель

• Слабка центральна влада
• Самостійність місцевих князів та боярства
• Розпад держави на окремі князівства та землі
• Вразливість для зовнішніх ворогів

Аналог-імперія Каролінгів

Причини феодальної роздробленості

1. Боротьба князів за найкращі князювання та території

2. Самостійність бояр-вотчинників у землях

3. Посилення економічної та політичної могутності міст – центрів місцевої князівсько-боярської влади

4. Занепад Київської землі від набігів степовиків

1134 - Смерть Мстислава Великого, останнього великого князя, що тримав Русь в єдності. Розпад держави на самостійні та напівсамостійні князівства. Особливості південних і північно-східних земель Стародавньої Русі Основні центри феодальної роздробленості

Архієпископ

Посадник

Верховна влада належала вічу, яке закликало князя

на якийсь час для захисту земель від ворога

Структура збройних сил Давньоруської держави (10-12 ст.)

великий князь

Світлі князі

Місцеві дружини,

500-3000 осіб

Ополчення,

до 50 тис. осіб

Найманці,

Мета уроку
Узагальнити знання учнів про феодальну роздробленість на Русі як закономірний етап в умовах панування феодального ладу.

Завдання уроку

• Сприяти засвоєнню учнями зв'язку між зростанням великого землеволодіння та присвоєнням князями функцій державної влади, а також між натуральним господарством та самостійністю князівств.
• Розвивати вміння та навички учнів: робити висновки, бачити причинно-наслідкові зв'язки, знаходити помилки, розвивати навички колективної роботи
• Виховувати в учнів взаєморозуміння, взаємодію, індивідуальну відповідальність та рівноправну участь

Хронологія періоду
Початок роздробленості - 30-ті роки XII століття (1132)-закінчення XIV століття.

ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА
Володимиро-Суздальське князівство
Розвинене рибальство, скотарство, лісовий промисел, землеробство. Вирощували: пшеницю, ячмінь, жито, овес, просо. Особливо розвинена була торгівля

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ Володимиро-Суздальського князівства
Влада була зосереджена до рук правлячих князів. Їм вдалося піднятися над боярами і над вічем. Князі прагнули єдинодержавству.

Перші Володимиро-суздальські князі
Юрій Долгорукий(Син Володимира Мономаха)

• Будував нові міста (вважається засновником Москви - 1147)
• Переніс столицю князівства до Володимира
• Прагнув підкорити бояр княжої влади
• Вбито внаслідок боярської змови
• Надав собі титул великого князя Володимирського
• Владно втручався у справи сусідніх князівств.

Володимиро-Суздальське князівство правління є монархією(Це держава, в якій влада передається у спадок).

Природні умови Новгородської республіки
ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА
Новгородська земля
Розвинений був лісовий та річковий промисел, бортництво. Особливо розвинена була торгівля та ремесло. Відносно розвинене було городництво, садівництво та хліборобство. Вирощували: жито, овес, просо.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ

• Верховна влада мала віче: вирішувало питання війни та миру, обирало вищих посадових осіб, запрошувало князя.
• Вищим посадовцем був посадник: відав землями, вершив суд, спостерігав за діяльністю князя, керував зовнішньою політикою
• Тисяцький – контроль за податковою системою, очолював міське ополчення.
• Архієпископ відав державними землями, брав участь у керівництві зовнішньою політикою, очолював церковний суд.
• Князь запрошувався з інших земель і виконував обов'язки воєначальника, у відсутності права втручатися у справи управління, віче укладало з нею договір.

Новгородська земля за формою правління є Республікою(Ця держава, в якій керують обрані народом люди)

Причини роздробленості(економічні та політичні) ^

• Розвиток господарства призводило до появи великих землевласників. Вони мешкали за рахунок свого господарства, могли підтримати свого князя.
• Розвивалися нові міста як політичні, культурні та господарські центри.
• Свій князь більше дбав про розвиток цих земель, аніж далекий київський князь.
• Влада київського князя ослабла.
• Занепад торговельного шляху «з варяг у греки» через набіги половців та переміщення торгових шляхів між Європою та Візантією до Середземного моря.
• Натуральний характер господарства. Міжусобні війни.
• У кожній державі своє управління (віче, народне ополчення)
• Міське населення прагнуло мати не київського намісника, а свого князя, який обстоює їхні інтереси.

Позитивні риси феодальної роздробленості

• Окремим князівством легше та зручно керувати
• Має місце економічний та культурний підйом

Негативні риси феодальної роздробленості

• Послаблювалася обороноздатність
• Продовжувалися усобиці та розбрати
• Дробились князівства між спадкоємцями
• Мають місце конфлікти між князями та місцевим боярством

Завдання
У середині 12 століття на Русі було 15 великих князівств. На початку 13 століття-50 князівств. У 14 столітті-250 князівств.
Який мінус феодальної роздробленості виявився у цьому процесі?
Чи сумісна феодальна роздробленість із культурним підйомом?

Висновок уроку
Перехід до роздробленості- період розквіту середньовічного суспільства, його економіки, політичних форм та культури, що наочно проявився у різноманітті типів цього розвитку. Державна єдність була остаточно втрачено.
Російські князівства були пов'язані складною системою васальних відносин
Визнавали великого князя Київського головою цієї системи.

Текст із помилками
У міру занепаду господарства вчорашні князівські смерди все частіше стали залишатися у своїх володіннях та займатися там господарськими справами. За тісних економічних зв'язків та панування ринкового господарства керувати великою країною стало складно. Великі міста, розоряючись, прагнули відокремитися від влади великого князя. Це зміцнювало Русь у воєнному відношенні, але князівством менших розмірів важче керувати, стежити там за порядком і т.д.